Радіаційний вплив у відносно низьких (0,7 бер) та високих (100-200 бер) дозах призводить до значного збільшення специфічної взаємодії ЛПНЩ з клітиною в організмі людини. Наявність гіперхолестеринемії істотно не впливає на рецептор-зв'язуючі властивості ліпопротеїнів опроміненого організму. Низькі дози іонізувального опромінення не змінюють інтенсивності неспецифічної взаємодії, тоді як високі збільшують її. Порушення ліпідного обміну (наявність гіперхолестеринемії) значною мірою впливає на збільшення нерецепторної взаємодії незалежно від дози опромінення.

У 28 белых беспородных крыс-самцов исследовано влияние "Минерола" в дозах 300 и 600 мг на морфологию тонкой кишки (ТК) после внешнего облучения на установке "Рокус-3". Установлено, что облучение животных в дозе 3 Гр вызывало значительные морфологические и функциональные изменения в ТК, что соответствовало выраженным дистрофическим и функциональным изменениям. Доказано, что назначение в суточном рационе животным 3-й группы "Минерола" в дозе 300 мг положительно влияло на регенераторные свойства слизистой оболочки по сравнению с таковыми во 2-й группе, а в дозе 600 мг способствовало значительному улучшению морфологической картины стенки ТК. Это проявлялось значительным улучшением регенераторных свойств слизистой оболочки, уменьшением участков воспаления, что следует учитывать в клинической практике.

Ключ. слова: програмована дієта, Мінерол, печінка, морфологічні показники, лабораторні тварини, дозоване іонізуюче опромінення
Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.5-51

Рубрики:

Хвороби печінки, жовчного міхура і жовчних шляхів

Шифр НБУВ: Ж23117 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.3-5

Рубрики:

Хвороби кишечника

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено вплив іонізуючого випромінювання (ІВ) на формування дисліпопротеїнемій (ДЛП) у опромінених осіб та експериментально досліджено механізми виникнення ДЛП і розвиток атеросклерозу з метою обгрунтування застосування коригувальних заходів для зниження ризику їх виникнення. Описано закономірності змін показників обміну ліпідів і ліпопротеїнів (ЛП) крові та типу ДЛП протягом десяти років спостережень у осіб, що зазнали впливу різних доз ІВ (0,47 - 1,0; 25 - 100; 100 - 200 та 200 - 400 сГр) внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Вперше проведено комплексну оцінку показників ліпідного та ліпопротеїнового обміну крові осіб, які постійно працюють за умов впливу ІВ 30-кілометрової зони відчуження Чорнобильської АЕС. У даному разі тип ДЛП у опромінених осіб неоднаковий: гіпербеталіпопротеїнемія та гіперпребеталіпопротеїнемія у працівників на об'єкті "Укриття" (доза опромінення 15 - 25 сГр), та переважно гіпербеталіпопротеїнемія у працівників зон поза об'єктом "Укриття" (дози опромінення 1 - 5 сГр). Серед дітей віком 13 - 14 років, евакуйованих з 30-кілометрової зони відчуження Чорнобильської АЕС, гіперліпідемія зустрічається частіше у хлопчиків (в 2,4 - 3,5 рази), ніж у дівчаток, а інтенсивність ПОЛ у крові та суфрактантній системі легень дітей збільшується. Клініко-експериментальне вивчення особливостей ДЛП, складу та фізико-хімічних властивостей ЛП дозволило сформулювати гіпотезу про механізми виникнення порушень ліпопротеїнового обміну після впливу на організм ІВ. Виявлені особливості взаємодії ЛП низької щільності з клітиною свідчать про модифікаційні перебудови у структурі ліпопротеїнових молекул як за умов

Індекс рубрикатора НБУВ: Е0*550-633.4 + Е0*550-638.2

Рубрики:

Загальна біологія

Шифр НБУВ: Ж25640 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено дозиметричну характеристику, оцінку особливостей внутрішньоклітинного метаболізму та стану здоров'я дітей шкільного віку - мешканців II - III зон радіоактивного забруднення.

Изучено влияние водорастворимой формы линолеилгидроксамовой кислоты, ингибитора липоксигеназы, на процесс атерогенеза у кроликов (алиментарная модель). Показано, что ингибирование активности липоксигеназы в процессе развития атеросклероза приводит к значительному снижению площади липидных бляшек на стенках сосудов и других проявлений липидоза, в частности уменьшению содержания холестерола в крови и уменьшению свободнорадикальной модификации липопротеинов крови.

В опытах in vivo показано, что продолжительное инкорпорированное облучение низкими уровнями радиоактивного цезия вызывает изменения в свободнорадикальных процессах в крови и липопротеиновом обмене. Предполагается, что такие изменения могут играть важную роль в механизмах пострадиационного атерогенеза как возможных отдаленных нестохастических последствиях аварии на ЧАЭС.

Наведено результати аналізу та встановлено закономірності виявлення критичних екосистем і чинників, що визначають дозове навантаження на населення території Українського Полісся, забрудненої радіонуклідами внаслідок аварії на ЧАЕС.

Висвітлено участь науковців Інституту агроекології і природокористування НААН у подоланні та мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи. Показано, що історія розвитку радіоекологічних досліджень в Інституті бере свій початок з перших днів після аварії на Чорнобильській АЕС. Аналіз результатів наукової діяльності співробітників установи свідчить, що за післяаварійний період колектив радіоекології зібрав та систематизував значні обсяги інформації, яка трансформувалася в різноманітні бази даних, картографічні матеріали, математичні моделі, методичні рекомендації, регламенти, проекти нормативних документів тощо. Наведено інформацію про внесок працівників Інституту у розвиток радіоекології, відновлення сільськогосподарського виробництва на радіоактивно забруднених землях і реабілітацію постраждалих від аварії на Чорнобильській АЕС територій.

Наведено результати одного з найефективніших способів вивчення та прогнозування наслідків радіаційного забруднення територій, який полягає у застосуванні математичного моделювання процесів міграції радіонуклідів у радіаційно критичних екосистемах. Розглянуто теоретичний розрахунковий спосіб ідентифікації невідомих числових значень параметрів моделей міграції елементів у біологічних системах на прикладі лісової екосистеми. Доведено, що процес нагромадження радіонуклідів біологічними системами відбувається набагато швидше, ніж їх виведення.

Запропоновано шляхи раціонального та радіологічно безпечного використання торфових грунтів і торфовищ Українського Полісся в контексті глобальних змін клімату. Обгрунтовано основи системного підходу до вирішення питання взаємодії сільськогосподарської діяльності на радіоактивно забруднених осушених торфових грунтах Полісся з навколишнім природним середовищем. Наведено удосконалений комплекс агромеліоративних заходів та систем удобрення культур у польових сівозмінах для зниження емісії вуглецю в атмосферу. Висвітлено, що осушувальні мелiорацiї зумовлюють небажані трансформації сформованих природних комплексів. Створення антропогенно структурованого торфомінерального грунту з використанням глибокої оранки та заорюванням підстилкового мінерального горизонту уповільнює мінералізацію органічної речовини та збагачує орний шар неглибоких торфових грунтів необхідними мікроелементами.

Обгрунтовано, що з'ясування критичних екосистем та закономірностей їх існування є необхідним завданням, що надає змогу визначати дозове навантаження на населення території Українського Полісся, забрудненої радіонуклідами, у віддалений період після аварії на ЧАЕС. Аналіз результатів спостережень за нагромадженням радіонуклідів у різних типах грунтів і надходженням їх у рослини в зоні радіоактивного забруднення внаслідок аварії на ЧАЕС засвідчив неоднакові темпи зниження їх питомої активності. Зазначено, що неоднорідність динаміки цього зниження зумовлено такими властивостями торфових та торфоболотних грунтів, як високий ступінь зволоження та перезволоження.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р126.50 + Р361

Рубрики:

Гігієнічні основи нормування гранично-допустимих концентрацій радіоактивного забруднення населених місць

Дія іонізуючого випромінювання на організм (медична радіобіологія)

Шифр НБУВ: Ж69917 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П015.5 + П032.27 + П127.125

Рубрики:

Сільськогосподарська радіоекологія

Радіоактивність ґрунтів. Радіоактивні речовини у ґрунті

Дія іонізуючого випромінювання на культурні рослини

Шифр НБУВ: Ж23660 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П328.1 + П327.125

Рубрики:

Радіоекологія лісових порід

Шифр НБУВ: Ж23660 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено результати дослідження ролі соціальної складової у реалізації збалансованого розвитку радіоактивно забруднених територій Українського Полісся з урахуванням як багаторічних комплексних еколого-економічних і соціальних викликів, так і потенційних наслідків російської воєнної агресії. В основу методології досліджень покладено системний підхід, у межах якого використовували сучасні та класичні наукові прийоми проведення досліджень: загальнонаукові методи (аналіз та синтез даних); ретроспективний і порівняльний аналіз (виявлення причинно-наслідкових зв'язків); аналітико-синтетичний (вивчення наукових і статистичних даних, фондових матеріалів, законодавчих та установчих документів тощо); математичний (математична обробка отриманих результатів). Інформаційну основу дослідження становлять офіційні статистичні дані головних управлінь статистики у Волинській, Житомирській, Київській, Рівненській, та Чернігівській обл. Проаналізовано існуючі тенденції та наявні результати досліджень взаємозв'язку радіоекологічної і соціальної складових. Розглянуто соціальні індикатори життя мешканців Українського Полісся (загальні доходи, рівень заробітної плати, структура витрат населення тощо), демографічні показники (чисельність населення, статево-вікова структура, приріст/скорочення населення), рівень зайнятості, захворюваність, споживчий кошик для сільських та міських населених пунктів досліджуваних областей. З'ясовано, що показники стану соціальної сфери регіону Українського Полісся можуть слугувати додатковими критеріями оцінки поточної соціально-економічної ситуації та її динаміки. Встановлено, що соціальний чинник є невід'ємною складовою і водночас критерієм збалансованого розвитку радіоактивно забруднених територій. Доведено необхідність реалізації цілої низки заходів, спрямованих на підвищення ефективності державної політики зайнятості населення і системи професійної освіти, беручи до уваги прогнози щодо потреби регіональних підприємств у кадрах певної кваліфікації у розрізі професій і спеціальностей за рівнями професійної освіти й переліку найбільш затребуваних і перспективних професій та спеціальностей. Для кожного регіону перелік таких професій індивідуальний.

Проаналізовано публікації провідних українських та закордонних спеціалізованих видань, а також тези, озвучені представниками міжнародних організацій стосовно економічних наслідків російсько-української війни. Висвітлено основні передумови виникнення світової продовольчої кризи внаслідок повномасштабної російської агресії проти України. Проаналізовано прогнози продовольчої стабільності нашої держави на наступні кілька років. Висвітлено динаміку світових цін на зерно та олію як реакцію світового ринку харчових продуктів та енергоносіїв на перебіг воєнних дій в Україні. Наголошено на вкрай важливій ролі нашої держави на світовому ринку харчових продуктів та прогнозовано ситуацію з постачанням продуктів харчування українського походження в різні держави Євросоюзу, Азії та Африки. Окреслено регіони і країни, для яких загострення російсько-української війни буде найбільш згубним. Наведено результати моделювання різних сценаріїв виробництва продуктів харчування українськими аграріями внаслідок різного відсотку доступності посівних площ держави. Доведено, що не лише світовий ринок продовольства, але і енергоносіїв прямо залежать від тривалості, інтенсивності та результатів війни в Україні. Наголошено на необхідності переформатування світової енергетичної політики з метою укріплення енергетичної незалежності держав та мінімізації посилення екологічної кризи. Запропоновано активізувати зусилля світової громадськості в напрямку розвитку відновлювальної економіки та чистої енергетики з метою мінімізації використання викопних енергоносіїв та забезпечення стабільності функціонування енергосистем держав.